Аркадій та Борис Стругацькі "Хлопець із пекла"

Завжди хочеться повернутися додому, навіть якщо твій дім — пекло.

Розумієте, від такої "фантастики" отримуєш задоволення. Вона проста. Вона піднімає якісь найфундаментальніші проблеми і освітлює їх з точки зору інших  планет і цивілізацій. Вона, фантастика, дозволяє подорожувати ще невідкритими зорями (не виключено, що вони не існують насправді), дозволяє глянути по-новому на наш світ, на звичні речі, навіть найтривіальніші. Вона вчить нас мислити образами, сузір'ями і чимось блакитним, чимось піщаним і легким. Вона вчить толерантно ставитись до можливих розумних істот, які чекають по другу сторону книжки на нас, на контакт. Вона готує нас до майбутнього, щоб ми не злякалися, коли воно настане. І, на кінець, вона говорить нам, не прощаючись: "До зустрічі, людино космосу!"

Отож, дочитавши серію "Горизонти фантастики", я хочу подякувати видавництву за таку чудову літературу, якої - тільки уявіть собі! - могло б не бути на книжкових полицях. А всі ті, хто ще не читав ні Стругацьких, ні Бредбері, - неодмінно читайте!