Юрій Андрухович "Дезорієнтація на місцевості"

Слухайте! Слухайте!

Прозу Андруховича потрібно слухати у його ж виконанні, інакше ви не збагнете суті Патріарха Бу-Ба-Бу або як іронізує сам Юрій: бабу би. "Дезорієнтація на місцевості" — складається зі старих географічних карт, безлічі химерних вуличок, неіснуючих міст і міфів про них. Важко хоч якось пояснити про що саме іде мова, але перед поглядом читача пропливають візії бубабізму. І це не перебільшення, тобто щодо закінчення -ізм, бо з цілковитою упевненістю можна говорити про стиль, течію, а як говорив Чарлі з фільму "Історія звичайного безумства (чи божевілля)": "Стиль — це все. Це свіжий погляд на нудне й небезпечне" і так далі.

Зізнаюся: спочатку в моєму блокнотику був інший опис, власне, і досі є. Там ідеться про щільність, насиченість, інтилігентність тексту, якщо можна так сказати. Про всілякі бздури адепта Бу-Ба-Бу. Насправді комусь Андрухович не подобається, комусь подобається. Особисто мені він дуже подобається. Говорити ще щось — марнота з марнот, тобто даремна трата вашого і мого часу.

Скажу одне, а краще процитую: "Особи з яскраво вираженими ознаками дебілізму до розваги не допускаються".

І, до речі, не очікував, але твір "Дезорієнтація на місцевості" допоміг мені так-сяк зорієнтуватися.