Моя історія не найкраща, але й не найгірша. А загалом історії тут, – мається на увазі за майстерністю
написання, адже окрім Карпи, Карп’юка і, можливо, ще когось серед
авторів немає професійних письменників, – різні.
Хочу сказати, що книга дуже душевна, а назва звучить майже так само тепло, як “Теплі історії до кави”. Кожна
історія – серце. І кожна історія по-різному, проте завжди дивує.
Є в цій збірці одне, на мою
думку, беззмістовне оповідання (чи кілька), а є одне дуже сильне. Принаймні
емоційно.
Ну і все. Дякую за таку книжку
упоряднику Оксані Думанській. Окремо за ідею – Олександрі Коваль, ВСЛ – за
примірник і Форуму – за
конкурс.
Немає коментарів:
Дописати коментар