Віктор Неборак "Введення у Бу-Ба-Бу"

Почитавши Андруховича, розумієш Андруховича. Почитавши Неборака, розумієш, що таке бубабу.

Насправді я зараз дуже хочу спати, тому писатиму лаконічно. Дуже.

Книжка наштовхнула на деякі роздуми. Давненько такого не було.

Читається легко. Відчувається рука бубабіста.

Що ще?

З радістю читатиму й надалі Неборака.

Це важливо, бо, наприклад, Володимира Цибулька я не буду читати ніколи, хоча й поважаю його стиль і так далі.

Хе-хе... А чи думав автор про "Виведення з Бу-Ба-Бу", адже це - як наркотик (не даремно ж дивився "Сід і Ненсі" й "Щоденник баскетболіста"). Хочеш і хочеш. Позитивний момент в тому, що від бубабу не помирають.

Ура, брати і сестри!