Юрій Мушкетик "Жовтий цвіт кульбаби"

Ось таку книжечку я прочитав (домучив, бо шрифт дрібний і читається повільно: все-таки історична проза). Тут є "Смерть Сократа (чому він вибрав смерть, коли міг втекти, уникнувши її)", "Суд на Сенекою (чи дотримується він власної філософії, попри те, що доволі багатий і т.д)" і власне повість "Жовтий цвіт кульбаби", в якій розповідається про Гололя-Яновського. Її слід прочитати бодай для того, аби знати, що Гоголь ще й через дефіс Яновський.  Повість унікальна ще тим, що в ній з'являються Пушкін, сам Гоголь (вони були друзями, як виявляється), ще багато різних "писателів", як тоді говорили, критиків чи цензорів, а десь наприкінці з'являється Шевченко. Так, так, друзі, пазл складається в одну картину, віддалені один від одного імена в нашій уяві стають поруч... варте, щоб прочитати. О! Аж тепер помітив на обкладинці ніс Гоголя! Диво дивне той Гоголь-Яновський...

Віктор Неборак "Введення у Бу-Ба-Бу"

Почитавши Андруховича, розумієш Андруховича. Почитавши Неборака, розумієш, що таке бубабу.

Насправді я зараз дуже хочу спати, тому писатиму лаконічно. Дуже.

Книжка наштовхнула на деякі роздуми. Давненько такого не було.

Читається легко. Відчувається рука бубабіста.

Що ще?

З радістю читатиму й надалі Неборака.

Це важливо, бо, наприклад, Володимира Цибулька я не буду читати ніколи, хоча й поважаю його стиль і так далі.

Хе-хе... А чи думав автор про "Виведення з Бу-Ба-Бу", адже це - як наркотик (не даремно ж дивився "Сід і Ненсі" й "Щоденник баскетболіста"). Хочеш і хочеш. Позитивний момент в тому, що від бубабу не помирають.

Ура, брати і сестри!

Андрій Курков "Улюблена пісня космополіта"'

Сюжет, якщо дозволите сказати, дуже простий: дезертир знаходить місто в кипарисовій тіні на березі моря, яке, на його думку, дуже схоже, ні, і є справжнісінький РАЙ. Але цей рай скоро перетворюється на війну... тому що його жителі - герої-солдади, герої-офіцери і герої-командири, яким набридло відпочивати і вони захотіло створити свою державу, та, ясна річ, хотіли створити її під трохи іншими, загальнолюдськими, лозунгами. І ясна річ, думали вони лише про свої блага.

Щодо книжки, то читається вона мегашвидко. Вчора трохи і сьогодні на парах (3-х).

Чи сподобався мені Курков? Ну, я би ще зо 2-3 його романи прочитав, бо ось так, прочитавши лише один, не можу сказати щось зле або хороше про нього і його творчість.

Олесь Ільченко "Місто з химерами"

Якщо ви знаєте про "Будинок з химерами", що в Києві, але нічого не знаєте про його творця, зодчого Владислава Владиславовича Городоцького, то вам варто прочитати цю книжку.

Твір вартий уваги кожного. В ньому і легенький детектив і трохи "архітектурної містики", але загалом твір, мені здається, схожий на короткий нарис, тобто автор міг і глибше описати все.

Як би там не було із глибиною, на сторінках роману ви зустрінете "живих" Франка і Лесю Українку. Тобто долі героїв у певний час і в певному місці перетинаються: колись одним поглядом, а колись і чутками про них, наприклад, про горду Ларису Косач, яка пише вірші, чимсь хворіє і т.д.

Ну, і на закінчення, скажу, що читання книжки не забере у вас багато часу, але цього "нарису" цілком вистачить для ознайомлення зі "старим" Києвом, іншим...

І ви дізнаєтесь про Змія, який снився Городоцькому і двом іншим архітекторам, внаслідок чого утворився умовний трикутник, в центрі якого самі знаєте що, а якщо не знаєте, то все-таки прочитайте - і дізнаєтесь.

PS: ССК.

Юрій Мушкетик "Смерть Сократа'

 З Мушкетика я читав два романи: "Крапля крові" і "Біла тінь". Тоді він мені сподобався, тому коли я побачив у бібліотеці "Смерть Сократа" - не роздумуючи взяв.

Спочатку я написав на аркуші паперу відгук, досить розлогий, але вирішив, що лаконічність не відміняли, тож напишу коротко і зрозуміло, як, надіюсь, завжди.

Книжка являє собою збірку новел, десь до трьох десятків загалом. Серед них, власне кажучи, Ви можете знайти і "Смерть Сократа".

Коли я дочитав "Смерть Сократа", то сказав собі подумки: "Чорт забирай!.. Як можна ТАК писати?". Здається, нічого надзвичайного, але проймає до болю, ні, радше якогось щему, бо... він ще живий.

Прочитайте - і зрозумієте.